Ліна Костенко. Крила. Читає Богдан Ступка

Один з глибоких філософських віршів Ліни Костенко у виконанні неперевершеного артиста Богдана Ступки.

 

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.

У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

(Ліна Костенко)

 

Можливо, вас також зацікавлять добірки віршів Миколи Вінграновського та Лесі Українки, проникливі вірші про любов від українських поетів, вірші Ліни Костенко про природу та поезія Ліни Костенко про кохання, колекції душевних українських віршів про осінь, віршів про зиму, поезії про літо та віршів про весну.