Поезія для дітей: веселі віршики Платона Воронька

Добірки віршів, як виявилося, дуже цікавлять читачів-книголюбів, тому поспішаю поділитися ще однією. Цього разу пропоную зануритися у світ дитинства, веселого, сонячного, доброго, з ніжними колисковими, щирими посмішками та навіть доречними і мудрими повчаннями. Один з поетів, творчість якого по вінця сповнена дитячою радістю, – Платон Воронько. Особлива магія його віршів – у їх нестарінні: як мені вони подобалися у дитячі роки, так і донька з задоволенням декламувала їх напам’ять в дитячому садочку та молодшій школі. Ці віршики легко вчити навіть малюкам, цікаві історії та персонажі розвивають уяву, вміння радіти та співчувати, а теплий гумор, без сумніву, налаштовує маленьких читачів та їх батьків на чудовий настрій. Одним словом, рекомендую. Читаймо разом.

***
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

***
Засмутилось кошеня —
Треба в школу йти щодня.
І прикинулось умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
— Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста.
Кошеня кричить: «Ніколи!
Краще я піду до школи!»

***
По дорозі біг бичок,
Бачить — лізе їжачок.
Як лизне його бичок,
Поколовся — та в бочок.
Їжачок сміється: «То-то,
Не бери всього до рота!»

***
Голуби злетілися біленькі, —
Мабуть, хтось їм хліба накришив.
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.

Не спурхне сніжок цей голубами.
Як весняне сонце припече,
Він струмком зів’ється між горбами
І в далеке море утече.

***
Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок,
І у тому піджачку
Він гуляє по садку,
Натикає на голки
Груші, яблука, сливки.
І до себе на обід
Він скликає цілий рід.

***
На галяві край доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.
Зверху сніг
І знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

***
Сива матінка-зима
Молоду яличку
Одягала крадькома
В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня
Снігову спідничку,
Бо зелене убрання
До лиця яличкам.

У своєму убранні
Юні ялинята
Дуже милі, осяйні
В новорічні свята.

***
У моєї донi
Оченята соннi,
Рученьки, мов з вати, —
Доня хоче спати.
Нiч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.

Ілюстрація від Deborah Hocking

Можливо, вас зацікавить добірка веселих зимових віршиків, віршиків про школу та велика колекція віршів про кохання